Жужеляни: історія Жужеля біля Белза

За кілька кілометрів від Белза розташоване невелике село Жужеляни. У документах XIX — першої половини XX століття воно найчастіше фігурує як Żużel, а в українських джерелах трапляються форми Жужель і Жужіль.

Історія поселення простежується щонайменше від пізнього середньовіччя. Особливо добре документованими є XVIII–XX століття: збереглися австрійські земельні кадастри, статистичні описи, шкільні довідники, греко-католицькі метричні книги, церковні документи, військово-історичні матеріали, списки переселенців та державні акти.

Жужель посідає також окреме місце в історії Української Греко-Католицької Церкви. Тут багато років служив о. Кирило Селецький, виник перший дім Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, а у травні 1893 року було відкрито українську захоронку — дошкільний заклад, який офіційна церковна історична традиція називає першим українським дитячим садком у Галичині.

Жужель, Żużel, Жужіль і Жужеляни

Для роботи з історичними документами важливо враховувати кілька форм назви села. У польськомовній та австрійській документації переважає Żużel. В українських документах і публікаціях трапляються Жужель і Жужіль. Сучасна офіційна назва — Жужеляни.

Указ Президії Верховної Ради УРСР від 10 листопада 1951 року містить формулювання «село Жужеляни (Жужель)».

Скан відповідної сторінки «Відомостей Верховної Ради УРСР»

Найдавніші документальні згадки

1388 рік

Сучасна польська пам’яткоохоронна документація пов’язує Żużel із комплексом земельних надань князя Земовита IV Павлові з Радзанова. Серед поселень, отриманих ним у 1388 році, названо також Żużel.

Офіційна публікація документа в Dziennik Urzędowy Województwa Lubelskiego

Акт 1453 року

Значно чіткіше актове свідчення належить до 25 листопада 1453 року. У сучасному виданні «Kodeks dyplomatyczny ziem ruskich Królestwa Polskiego» наведено документ, що стосується продажу села Żużel у Белзькій землі.

Maciej Wilamowski, «Kodeks dyplomatyczny ziem ruskich Królestwa Polskiego»

Ані 1388-й, ані 1453-й не слід називати роком заснування Жужеля. Письмовий документ лише підтверджує, що поселення на цей момент уже існувало.

Давні земляні насипи біля Жужеля

Відомості про давні земляні споруди в околицях села містяться у праці Богдана Януша «Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej».

У реєстрі пам’яток є окремий запис «Żużel». Дослідник зазначає, що на південний схід від села були відомі два земляні насипи, які називали «могилами». Один із них на час опису зберігався, другий був уже розораний.

Богдан Януш, «Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej»

Жужель у XVIII столітті: маєток і перші австрійські описи

Для XVIII століття джерельна база Жужеля стає значно ширшою. Окрім церковних відомостей, село регулярно з’являється в земельних, маєткових і кадастрових документах.

У фонді 134, описі 2 ЦДІАЛ, який містить колекцію документів про шляхетські маєтки, виявлено матеріали щодо Жужеля, Глухова та Жабча-Мурованого Жовківського циркулу за 1758 і 1781 роки.

ЦДІАЛ, фонд 134, опис 2

Жужіль неодноразово згадується також у документах Крайової табулі — фонду 166 ЦДІАЛ. Частина справ стосується комплексу маєтків Жужіль, Глухів, Себечів та інших поселень Жовківського циркулу.

Наприклад, документи за 1782–1806 роки стосуються нерухомості Цетнерів у Зубрі, Жужелі, Глухові, Себечеві та інших маєтках. Інші справи фіксують майнові операції Сєкежинських у Жужелі наприкінці XVIII століття.

Йосифінська метрика Жужеля 1787–1789 років

Одним із найцінніших джерел з історії села є його Йосифінська метрика — перший систематичний австрійський земельно-податковий кадастр Галичини.

ЦДІАЛ — фонд 19, опис XIX

Цей комплекс потенційно дозволяє досліджувати межі громади, ниви, луки, інші категорії угідь, місцеві урочища та систему землекористування Жужеля наприкінці XVIII століття.

Францисканська метрика 1819–1820 років

Наступний великий земельно-податковий опис села належить до Францисканської метрики.

У фонді 20 ЦДІАЛ, опис XIX, існує окремий розділ «Податковий округ Жужіль». Для самого села документуються матеріали за 1819–1820 роки.

ЦДІАЛ — фонд 20, опис XIX

Кадастрова карта середини XIX століття

Окремий етап австрійського картографування становив стабільний кадастр — детальні великомасштабні плани населених пунктів із земельними й будівельними парцелами.

Кадастрові карти Жовківського округу зберігаються в ЦДІАЛ у фонді 186, описі 5 — «Кадастрові карти Жовківського округу», 1844–1939 роки.

ЦДІАЛ Archium — фонд 186, опис 5

Військово-топографічні карти

Околиці Жужеля охоплюють також австрійські військові зйомки Галичини.

• Перша військова зйомка Галичини, 1779–1783 роки.
• Друга військова зйомка Галичини XIX століття.

Парафія і давні церкви Жужеля

Найкраще простежуваною інституційною традицією Жужеля є його церковна історія.

За церковно-історичним зведенням, яке спирається на дослідження Володимира Слободяна, парафіяльна церква в Жужелі існувала вже 1578 року.

Жужеляни — церква Воскресіння: історико-архітектурний каталог

Попередню дерев’яну церкву датують 1766 роком, а дерев’яну дзвіницю — 1720 роком.

Сучасну дерев’яну церкву Воскресіння Господнього офіційний ресурс УГКЦ датує 1870 роком. Будівничим названо майстра Гериновича.

Офіційна карта УГКЦ

Один із шематизмів Перемиської єпархії подає 1871 рік, тому спорудження сучасного храму обережно можна датувати 1870–1871 роками.

У 1887 році стараннями Кирила Селецького була споруджена мурована стінна дзвіниця та придбані нові дзвони.

Жужель у 1890 році

Одним із найцінніших статистичних описів села є стаття Żużel у XIV томі «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich».

Słownik geograficzny, т. XIV, стор. 870

За даними за 1890 рік, у громадській частині Жужеля було 189 будинків і 975 мешканців. На території маєтку — ще 11 будинків і 84 мешканці. Загалом — 200 будинків і 1059 осіб.

У тогочасній етнонаціональній категоризації довідник зазначає 869 «Rus.» та 190 «Pol.».

Римо-католики Жужеля належали до парафії в Белзі. Греко-католицька парафія існувала безпосередньо в селі й входила до Белзького деканату Перемиської єпархії. До неї належав також Цеблів.

У Жужелі діяли однокласна школа та громадська позичкова каса.

Школа в Жужелі

Існування місцевої школи підтверджує австрійський освітній довідник за 1896 рік.

У розділі Сокальського повіту міститься запис «Żużel p. Bełz», де при школі названі Leon Kozłowski та Marya Żukowiecka.

Освітній довідник Галичини за 1896 рік

У тематичному каталозі ЦДІАЛ виявлено також архівну справу про асигнування коштів на утримання школи в с. Жужіль, що відкриває можливість окремого дослідження її адміністративної та фінансової історії.

Кирило Селецький

Центральною постаттю історії Жужеля другої половини XIX — початку XX століття став о. Кирило Селецький.

У 1874–1918 роках він був парохом Жужеля. Селецький був не лише священником, а й письменником, організатором та суспільним діячем.

Синод Єпископів УГКЦ — біографія Кирила Селецького

Саме з його діяльністю пов’язане перетворення Жужеля на помітний осередок жіночого чернечого життя, освіти та соціальної опіки.

Перший дім Сестер Служебниць

У Жужелі виник перший дім Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.

Офіційна карта УГКЦ пов’язує початок заснування дому з 27 серпня 1891 року. Інший матеріал Синоду Єпископів УГКЦ подає 28 серпня 1892 року як день урочистого посвячення першого дому та прийняття перших кандидаток.

Синод Єпископів УГКЦ — історія першого дому Сестер Служебниць

Травень 1893 року: перша українська захоронка в Галичині

Однією з найважливіших подій в історії Жужеля стало відкриття у травні 1893 року української захоронки — дошкільного виховного закладу, яким опікувалися Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії.

Офіційний матеріал Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви називає жужельську захоронку першою українською захоронкою в Галичині і, в сучасній термінології, першим українським дитячим садком у Галичині.

Для потреб закладу було пристосовано господарське приміщення. За церковним історичним описом, захоронку щоденно відвідувало близько 50 дітей, а виховну роботу здійснювали Сестри Служебниці.

У педагогічній роботі використовували принципи дошкільного виховання, пов’язані з методикою Фрідріха Фребеля: організовану гру, спів, рухові вправи та спільну діяльність дітей.

Синод Єпископів УГКЦ — «Дитинство під опікою монахинь. Як виникли перші українські дитсадки»

Метричні книги Жужеля

Для реконструкції історії конкретних родин найціннішим масовим джерелом є греко-католицькі метричні книги парафії Жужель, що зберігаються в Archiwum Główne Akt Dawnych у Варшаві — AGAD.

Сигнатура 25

• народження: 1859–1886;
• шлюби: 1859–1886;
• смерті: 1859–1886;
• також записи філії Цеблів;
• обсяг — 514 сторінок.

Сигнатура 26

• народження Жужеля: 1888–1908, 1914–1938;
• шлюби: 1888–1908, 1914–1933, 1936–1938;
• смерті: 1888–1908, 1914–1938;
• обсяг архівної одиниці — 780 сторінок.

AGAD — офіційний інвентар метричних книг та посилання на скани

Жужель у польсько-українській війні 1918–1919 років

Після розпаду Австро-Угорської монархії Белзько-Сокальський регіон став одним із районів польсько-українського воєнного протистояння. Жужель опинився безпосередньо поблизу лінії боротьби за Белз.

У польській військово-історичній літературі Żużel прямо згадується як один із пунктів, де точилися бої.

«Pierwsza wojna polska (1918–1920)»

Жужель у міжвоєнній Польщі

У міжвоєнний період Żużel належав до Сокальського повіту Львівського воєводства Польської Республіки.

Офіційний Lwowski Dziennik Wojewódzki за 1932 рік фіксує Żużel серед сільських громад Сокальського повіту.

Lwowski Dziennik Wojewódzki, 1932, №16

Часопис «Жужель»: джерельне уточнення

У бібліографії української преси Євгена Місила є видання під назвою «ЖУЖЕЛЬ», описане як часопис VI класу Народної школи ім. Шевченка за 1937–1938 роки.

Проте бібліографічний запис подає місцем видання Львів і не містить вказівки на село Żużel Сокальського повіту.

1945 рік: Жужель і останні документи Белзького деканату

Особливо цінний комплекс документів зберігся для останніх років існування традиційної греко-католицької мережі Белзького деканату перед масовим переселенням населення.

У документальному томі Богдана Праха «Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини. Том 2: Документи і матеріяли (1939–1950)» опубліковано кілька документів о. В. Жука, складених безпосередньо в Жужелі.

• 5 лютого 1945 року, Жужіль — «Звідомлення про стан парохій деканату белзького», №71, с. 383–386.
• 11 липня 1945 року, Жужіль — звіт о. В. Жука про стан душпастирської обслуги в парафіях, с. 389–391.
• 17 грудня 1945 року, Жужіль — наступний звіт завідателя деканату.
• 27 березня 1946 року, Жужіль — звіт, пов’язаний уже безпосередньо з обставинами переселення українського населення.

У звідомленні від 5 лютого 1945 року серед парафій Белзького деканату названо Белз, Боратин, Будинин, Жабче-Муроване, Жужель, Кристинопіль, Осердів, Себечів, Цеблів і Шмитків.

1945–1946 роки: переселення українців із Жужеля

Після Другої світової війни Жужель спочатку залишився на польському боці нового кордону. У 1944–1946 роках діяла польсько-радянська система переселення українського населення з Польщі до Української РСР.

Архівні матеріали показують, що процес не обмежувався одним днем чи однією хвилею. Частина сімей гміни Белз була зареєстрована для переселення вже у 1945 році, тоді як завершальна масова хвиля в південній частині Грубешівського повіту припала на весну 1946 року.

Збереглися списки сімей із Жужеля

Найважливішою знахідкою для реконструкції переселення є архівний комплекс у Державному архіві Львівської області.

ДАЛО — опис справи Р-3229, оп. 4, спр. 50

Це означає, що поіменна реконструкція переселених із Жужеля родин можлива на основі безпосередніх первинних документів, а не лише пізніших спогадів чи статистики.

У тому самому описі є ще два контрольні джерела:

• ДАЛО, ф. Р-3229, оп. 4, спр. 49 — алфавітний список голів сімей українського населення, евакуйованого з Польщі до УРСР по Грубешівському району; 354 аркуші.
• ДАЛО, ф. Р-3229, оп. 4, спр. 49а — алфавітний список переселенців Грубешівського району; 130 аркушів.

ДАЛО — фонд Р-3229, опис 4

Польські поіменні списки

Паралельний комплект документів зберігається в Archiwum Akt Nowych у Варшаві у фонді районного представника польського уряду з питань евакуації в Грубешові.

Окрема справа IV-6 містить кількісні дані про евакуйовані родини та їхнє майно по окремих селах Грубешівського повіту.

Szukaj w Archiwach — Rejonowy Przedstawiciel Rządu RP do Spraw Ewakuacji w Hrubieszowie

Коли завершилося виселення Жужеля

Дослідження історії Белзького греко-католицького деканату вказує, що до середини 1946 року парафії Белз, Цеблів, Шмитків і Жужель уже були виселені.

Andrzej Gil, «W cieniu wielkiej polityki. Dekanat bełski…»

Історико-архітектурний каталог Володимира Слободяна також пов’язує виселення українських мешканців Жужеля з 1946 роком і зазначає, що частина з них повернулася 1952 року, коли село вже перебувало у складі Української РСР.

1951 рік: зміна державного кордону

15 лютого 1951 року Польща та СРСР уклали угоду про обмін ділянками державних територій.

Офіційний текст договору — Dziennik Ustaw

У результаті обміну до Української РСР відійшла територія з Белзом, Кристинополем і групою навколишніх населених пунктів, серед яких був Жужель.

Адміністративні наслідки зміни кордону було оформлено Указом Президії Верховної Ради УРСР від 10 листопада 1951 року.

Скан документа 1951 року

Церква в радянський період

Після ліквідації легальних структур Української Греко-Католицької Церкви храм у Жужелянах перестав функціонувати як греко-католицький.

Церковні й пам’яткознавчі джерела повідомляють, що будівля використовувалася як колгоспний склад.

Офіційний ресурс УГКЦ зазначає, що в грудні 1988 року церкву відкрили. У 1991–1992 роках тривала суперечка між православною та греко-католицькою громадами, а 1992 року храм за рішенням суду був переданий греко-католикам.

Детальна історія парафії на офіційній карті УГКЦ

Могила Кирила Селецького

Кирило Селецький помер 1918 року і був похований у Жужелі. Над його могилою знаходиться каплиця Пресвятої Богородиці.

Один із вторинних пам’яткознавчих описів одночасно подає дату каплиці 1892 рік і пов’язує її з могилою Селецького.

Походження назви «Жужель»

Очевидною мовною паралеллю є українське слово «жужель» і польське żużel — шлак або спечений залишок після термічної обробки мінеральної сировини.

У краєзнавчих публікаціях із цього іноді робиться висновок, що в околицях Жужеля в давнину могла існувати виплавка заліза.

Що можна вважати встановленим

• Жужель документується в історичній традиції щонайменше від 1388 року.
• Акт 1453 року підтверджує існування Żużel у Белзькій землі.
• За церковно-історичною літературою, парафіяльна церква існувала вже 1578 року.
• У документах XVIII століття Жужіль фігурує як шляхетський маєток.
• Збереглася Йосифінська метрика Жужеля 1787–1789 років, 287 аркушів.
• Жужіль має окремий податковий округ у Францисканській метриці початку XIX століття.
• Сучасна дерев’яна церква Воскресіння споруджена близько 1870 року.
• У 1874–1918 роках парохом був Кирило Селецький.
• У Жужелі виник перший дім Сестер Служебниць.
• У травні 1893 року в Жужелі відкрито українську захоронку, яку офіційна історична традиція УГКЦ називає першим українським дитячим садком у Галичині.
• За статистикою 1890 року в Жужелі та маєтковій частині проживало 1059 осіб.
• В AGAD збереглися метричні книги парафії за значну частину періоду 1859–1938 років.
• Жужель був безпосередньо пов’язаний із бойовими діями польсько-української війни.
• У 1945–1946 роках у Жужелі складалися офіційні документи Белзького деканату.
• Збереглися архівні списки сімей гміни Белз, переселених до УРСР, у яких прямо названо Жужіль.
• У польському AAN збереглися паралельні поіменні списки українців, виселених із Грубешівського повіту.
• До середини 1946 року греко-католицька парафія Жужеля була виселена.
• Після обміну територіями 1951 року село перейшло до Української РСР.
• У листопаді 1951 року офіційно зафіксована форма «Жужеляни (Жужель)».

Висновок

Жужеляни — значно більше, ніж невелике сучасне село біля Белза. Історичний Żużel був частиною давньої Белзької землі, документується від пізнього середньовіччя і вже у ранньомодерний час мав власну церковну організацію.

Особливо багатим є комплекс джерел австрійської доби. Йосифінська метрика 1787–1789 років, Францисканська метрика, документи Крайової табулі та кадастрові фонди дозволяють досліджувати село на рівні земель, урочищ, маєтків і потенційно окремих власників.

У XIX столітті Жужель був сформованою громадою з власною греко-католицькою парафією, храмом, школою, позичковою касою та більш ніж тисячею мешканців.

Діяльність Кирила Селецького зробила село помітним далеко за межами Белзчини. Саме тут формувався перший дім Сестер Служебниць, а у травні 1893 року була відкрита захоронка, яку офіційна історична традиція УГКЦ визначає як перший український дитячий садок у Галичині.

XX століття принесло Жужелю польсько-українські бої, життя у складі міжвоєнної Польщі, воєнні потрясіння, переселення українського населення в 1945–1946 роках і зміну державного кордону в 1951 році.

Для післявоєнної історії особливо важливо, що збереглися не лише загальні повідомлення про виселення, а й списки конкретних сімей. ДАЛО та AAN містять два незалежні комплекси документів, які в перспективі дозволяють відновити поіменний склад жужельських переселенців і зіставити польські та радянські облікові дані.

Разом із метричними та земельними книгами це робить можливим поступовий перехід від загальної історії Жужеля до мікроісторії — реконструкції конкретних родин, будинків, полів, власності, переселень і поколінь його мешканців.

Основні джерела та документи

1. Gminny program opieki nad zabytkami gminy Jarczów. Відомості про надання Павлові з Радзанова 1388 року, серед яких названо Żużel.
   Офіційний PDF
2. Maciej Wilamowski. «Kodeks dyplomatyczny ziem ruskich Królestwa Polskiego». Документ від 25 листопада 1453 року, пов’язаний із селом Żużel у Белзькій землі.
   Цифрова публікація
3. Bohdan Janusz. «Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej». Відомості про два земляні насипи біля Żużel.
   Цифровий скан
4. ЦДІАЛ, фонд 134, опис 2. Документи про шляхетські маєтки; матеріали щодо Жужеля, Глухова та Жабча-Мурованого за 1758 і 1781 роки.
   Електронний опис
5. ЦДІАЛ, фонд 19, опис XIX, справа 265. Йосифінська метрика с. Жужіль за 1787–1789 роки, 287 аркушів.
   Офіційний архівний опис
6. ЦДІАЛ, фонд 20, опис XIX. Францисканська метрика. Податковий округ Жужіль.
   Офіційний архівний опис
7. ЦДІАЛ, фонд 186, опис 5. «Кадастрові карти Жовківського округу», 1844–1939 роки.
   Електронний опис Archium
8. ЦДІАЛ, фонд 166. Крайова табуля. Документи про маєтки Жужіль, Глухів, Себечів та інші володіння Жовківського циркулу.
   Один з офіційних описів фонду
9. «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich», t. XIV, s. 870. Статистичний і географічний опис Żużel.
   Цифрова сторінка
10. Австрійський освітній довідник за 1896 рік. Запис про школу в Żużel.
    Jagiellońska Biblioteka Cyfrowa
11. Archiwum Główne Akt Dawnych, фонд PL, 1 298. Греко-католицькі метричні книги парафії Żużel, сигнатури 25 і 26.
    Офіційний інвентар AGAD та скани
12. Володимир Слободян / «Прадідівська слава». Історія церкви Воскресіння.
    Матеріал
13. Українська Греко-Католицька Церква. Церква Христового Воскресіння в Жужелянах; Кирило Селецький, Сестри Служебниці та історія парафії.
    Офіційна карта УГКЦ
14. Синод Єпископів УГКЦ. «Дитинство під опікою монахинь. Як виникли перші українські дитсадки». Матеріал про жужельську захоронку, відкриту у травні 1893 року, яку названо першим українським дитячим садком у Галичині.
    Матеріал
15. Синод Єпископів УГКЦ. Посвячення першого дому Сестер Служебниць у Жужелі.
    Матеріал
16. «Pierwsza wojna polska (1918–1920)». Польський опис бойових дій із згадкою Żużel.
    Цифрова копія
17. Lwowski Dziennik Wojewódzki, 1932, №16. Адміністративна документація Сокальського повіту.
    Цифрова копія
18. Богдан Прах. «Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини», т. 2. Документи, складені в Жужелі у 1945–1946 роках.
19. ДАЛО, фонд Р-3229, опис 4, справа 50. Списки сімей, евакуйованих із Польщі до УРСР по гміні Белз; серед сіл прямо зазначено Жужіль, 185 арк.
    Архівний опис
20. ДАЛО, фонд Р-3229, опис 4, справа 49. Алфавітний список голів сімей українського населення, евакуйованого з Польщі до УРСР по Грубешівському району, 354 арк.
    Опис фонду
21. ДАЛО, фонд Р-3229, опис 4, справа 49а. Алфавітний список переселенців Грубешівського району, 130 арк.
    Опис фонду
22. Archiwum Akt Nowych, 2/529/0/4/IV-7. «Wykazy imienne ewakuowanych Ukraińców i przekazanego przez nich mienia z pow. Hrubieszów» — поіменні списки виселених українців Грубешівського повіту.
    Szukaj w Archiwach
23. Archiwum Akt Nowych, 2/529/0/4/IV-6. Кількісні дані про евакуйовані сім’ї та майно по окремих селах Грубешівського повіту.
    Szukaj w Archiwach
24. Andrzej Gil. «W cieniu wielkiej polityki. Dekanat bełski greckokatolickiej eparchii przemyskiej na tle przemian pogranicza polsko-ukraińskiego w latach 1939–1951».
    Сторінка публікації
25. Угода між Польщею та СРСР від 15 лютого 1951 року.
    Офіційна публікація
26. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 10 листопада 1951 року. Містить форму «село Жужеляни (Жужель)».
    Скан документа
27. First Military Survey of Galicia, 1779–1783.
    Arcanum Maps
28. Second Military Survey of Galicia.
    Arcanum Maps